СУ́ГЛИНОК, нку, чол. Осадочна гірська порода, до складу якої входять пісок і глина (10—30%), а також ґрунт такого складу. Лесоподібні суглинки окраїн Донецького кряжа використовуються для виробництва будівельних матеріалів (Геологія України, 1959, 554); — Ось гляньте, це — зразок ґрунту з горбів. Земля й справді глиниста, та коли до цього суглинну додати на ямку по два цебра чорнозему з перегноєм, саджанці підуть рости (Олесь Донченко, VI, 1957, 369).
СУГЛИНОК
Тлумачення слова