СУ́ФІКС, а, чол., грам. Значуща частина слова, що стоїть між коренем і закінченням і служить для творення нових слів або окремих форм. Словотворчий суфікс — суфікс, за допомогою якого творяться нові слова (Словник лінгвістичних термінів, 1957, 175); Іменник «овцы» в множині родового відмінка він провідміняв «овцев», плутав суфікси (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 55).
СУФІКС
Тлумачення слова