СУДОРОЖНО

СУДОРОЖНО. Присл. до судорожний. Ні плачу, ні сліз в очах, тільки уста судорожно дрижать (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 41); Хрипів бідний хлопець, судорожно хлипаючи (Іван Франко, I, 1955, 244); Тільки тепер він відчув у своїй руці судорожно затиснуту маленьку холодну гранату (Олесь Гончар, III, 1959, 161); Широка долоня з’являється на поверхні одваленого ґрунту, судорожно відгортаючи його набік (Анатолій Шиян, Магістраль, 1934, 225);  * Образно. Красунь кедр судорожно здригався, ясно-бурі шишки рясним градом сипалися з нього (Олесь Донченко, III, 1956, 55).