СУДІВНИ́ЦТВО, а, сер., рідко. Те саме, що правосуддя. Коли є вже хто.. надворним [надвірним] радником, тоді й до міністра судівництва недалеко (Ольга Кобилянська, I, 1956, 68); Запрацювала машина судівництва. Прокурор Єлисаветграда дає вказівку слідчому поновити слідство (Вітчизна, 2, 1965, 172).
СУДІВНИЦТВО
Тлумачення слова