СУДІЯ́, ї, чол., книжн., уроч. Те саме, що суддя 1, 3. Судія такий добродушний, говорив зо мною по-людськи (Іван Франко, II, 1950, 348); Буду пильно наглядати — Книжку ти яку читаєш, 3 ким говориш, де буваєш… Твій я буду судія (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 110); * У порівняннях. Турчинович, як грізний судія-громовержець, глушить свого колегу, а той сидить і кисне (Петро Колесник, Терен.., 1959, 43).
СУДІЯ
Тлумачення слова