СУДЕ́ЦЬ, дця, чол., рідко. Те саме, що суддя 1, 3. Я.. не беруся бути чиїмсь судцем в отаких-о [сердечних] справах (Агатангел Кримський, II, 1972, 73).
Мировий судець — те саме, що Мировий суддя (див. мировий). Зараз-таки подав [писар] таку одписку, що волость не має права судити й карати за зобідження [зобидження] словом і вчинком, що ці діла [цими ділами] відає мировий судець (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 151).
СУДЕЦЬ
Тлумачення слова