СУ́ДЧИК, а, чол., розм. Службовець суду, судового відомства. — Та й багацько ж у вас, чоловіче, синів, та ще й немолодих! — промовив суддя, сміючись, і з ним разом зареготались усі судчики (Нечуй-Левицький, II, 1956, 253).
СУДЧИК
Тлумачення слова
СУ́ДЧИК, а, чол., розм. Службовець суду, судового відомства. — Та й багацько ж у вас, чоловіче, синів, та ще й немолодих! — промовив суддя, сміючись, і з ним разом зареготались усі судчики (Нечуй-Левицький, II, 1956, 253).