СУДАЧИТИ, чу, чиш, недок., розм. Детально обговорювати яку-небудь, перев. незначну, подію; пересуджувати. Довгенько ще вони стояли, судачили, рахували, поки не перевели розмову на врожаї, на посіви та на другі хазяйські турботи (Панас Мирний, I, 1949, 414); Маруся підійшла до дівчат, що весело судачили.., розбираючи, хто як летів із санок (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 189).
СУДАЧИТИ
Тлумачення слова