СУБСТРА́Т, у, чол., спец.
1. Те, що лежить в основі яких-небудь утворень. Перехід базальтового субстрату в гранітний відбувається в умовах геосинкліналі (Геологічний журнал, XVI, 2, 1956, 8);
// Предмет або речовина, на яких розвиваються тваринні або рослинні організми. Люди звикли думати, що для життя рослини обов’язково потрібний ґрунт. Виявляється, ні. Рослина добре росте й плодоносить на різних субстратах — гравії, щебені, кам’яновугільному шлаку, .. тирсі, морському піску і навіть просто на воді (Хлібороб України, 6, 1964, 3); Триптофан сам по собі не є найпоживнішим субстратом для тифозної палички в порівнянні з деякими іншими амінокислотами (Мікробіологічний журнал, XV, 3, 1953, 24); * Образно. Основний субстрат мінералогії, її життєвий ґрунт — топографічна мінералогія (Володимир Вернадський, Вибрані праці, 1969, 70).
2. У філософії — спільна єдина основа різноманітних явищ, основа спільності або подібності однорідних явищ. Він [п. Михайловський], цей науковий психолог, відкинув філософські теорії про душу і прямо взявся до вивчення матеріального субстрату психічних явищ — нервових процесів.. (Ленін, 1, 1969, 133).
3. У лінгвістиці — сліди переможеної мови у складі мови-переможця при схрещуванні двох мов. Балканський субстрат.