СУБСТАНТИ́ВНИЙ, а, е.
1. лінгв. Головним членом або стрижневим словом якого є іменник. Субстантивні словосполучення; Субстантивні речення.
2. лінгв. Який має форму або виступає у функції іменника. Субстантивний займенник; Субстантивна фразеологія.
3. хім. Який діє без допомоги інших речовин. Субстантивні барвники.