СУБО́ТНИК, а, чол. Добровільне і безоплатне колективне виконання суспільно корисної роботи в позаурочний час (спершу по суботах). На Всесоюзний комуністичний суботник на честь 100-річчя з дня народження В. І. Леніна вийшло понад 119 мільйонів чоловік (Комуніст України, 6, 1970, 22); О незабутні комсомольські роки! Суботники… Ми зводили Держпром, І Дніпрогес, і шахт копри високі… (Іван Нехода, Чудесний сад.., 1962, 56); В ешелонах влаштували щось схоже на летючий суботник (Олесь Гончар, II, 1959, 308).
СУБОТНИК
Тлумачення слова