СУБОТНІЙ

СУБО́ТНІЙ, я, є. Прикм. до субота. До цього суботнього дня вони ніколи не бачили один одного (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 269); В суботню ніч товариші вирішили відпочити (ільч., Вибр., 1948, 28);
//  Який відбувається, здійснюється і т. ін. в суботу. Суботній обід; Суботній відпочинок; Суботнє зібрання;
//  Який приходить у суботу або щосуботи. Калічила [дружина] деякі слова так немилосердно, що викликала тим не тільки сміх у суботніх його гостей, а й усмішку на обличчі Семена Івановича (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 26);
//  Признач. для використання в суботу. Дивний настрій починає опановувати мене під гомін чужої мови, серед суворих незнайомих малюнків,.. суботніх свічників (Степан Васильченко, I, 1959, 253).