СУ́БІР, бору, чол. Природний сосновий (з домішкою дерев інших порід) ліс, який росте на гупісках або пісках. Хвойні ліси поділяють на бори (чисті сосняки) і субори (сосна з дубом або ялиною) (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 344); Для суборів характерні відносно бідні ґрунти — глинисті піски, піщані ґрунти (Лісівництво і полезахисне лісорозведення, 1956, 50).
СУБІР
Тлумачення слова