СУБ’ЄКТ

  1. ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК
  2. С
  3. СУ
  4. СУБ’ЄКТ
Тлумачення слова

СУБ’Є́КТ, а, чол.

1. філос. Істота, здатна до пізнання навколишнього світу, об’єктивної дійсності й до цілеспрямованої діяльності. Теорія пізнання не може абстрагуватися від тих суспільних і соціальних зв’язків, відносин, практики, в яких перебуває суб’єкт пізнання (Знання та праця, 4, 1974, 6).

2. книжн. Особа, група осіб, організація і т. ін., яким належить активна роль у певному процесі, акті. В капіталістичних державах зібралося багато горючого матеріалу, так само, як і в тих країнах, які досі розглядалися лише як об’єкти, а не суб’єкти історії тобто в колоніальних і напівколоніальних; тому цілком можливо, що в цих країнах, рано чи пізно, і зовсім несподівано, вибухнуть повстання, великі бої і революції (Ленін, 44, 1974, 33); Обиватель став тепер об’єктом і суб’єктом. Він купував книжки, він їх і судив (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 327).

3. юр. Особа або організація як носій певних прав і обов’язків. Українська РСР, як суб’єкт міжнародного права, дістала міжнародне визнання в першу чергу тому, що вона використала всі переваги, які випливають з її членства в Союзі РСР (Історія УРСР, II, 1956, 628).

4. мед. Людина як носій певних фізичних і психічних якостей; людина як об’єкт дослідження. Істеричний суб’єкт живе більшою або меншою мірою.. емоціональним життям (Павлов, Фізіологія вищої нервової діяльності, 1951, 153).

5. розм. Людина, особа. В кімнату увіходить Спичаковський. Це високий, худорлявий суб’єкт з гордо піднесеною головою (Іван Кочерга, II, 1956, 20); — Листа приніс якийсь невідомий суб’єкт (Петро Колесник, Терен.., 1959, 125);
//  Про людину з негативними рисами характеру, непривабливою або підозрілою зовнішністю. Підійшов п’яний суб’єкт і попросив закурити (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 209); [Начальник станції:] Романченко, подивись, що це за суб’єкт сидить (Олександр Корнійчук, I, 1955, 157).

6. лог. Предмет судження.

7. грам. Те саме, що підмет. Суб’єкт — термін, який широко вживається переважно в західноєвропейському мовознавстві в такому ж значенні, як і підмет (Словник лінгвістичних термінів, 1957, 187).