СТИСКАТИСЯ, аюся, яєшся і СТИСКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СТИСНУТИСЯ, нуся, нешся; мин. ч. стиснувся, нулася, лося і стисся, стислася, лося; док.
1. Зменшуватися в об’ємі під дією зовнішнього тиску; ущільнюватися. При русі поршня вгору.. повітря в циліндрі стискується (Підручник шофера.., 1960, 267);
// Зменшуватися в об’ємі під впливом охолодження. — Бачите, діти, — казала вчителька, — від нагрівання тіла розширюються, збільшуються, а від холоду стискаються (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 12); Вдень сонячне проміння нагріває поверхню каменя, а вночі вона охолоджується. Камінь з поверхні то розширюється, то стискується (Фізична географія, 5, 1956, 107);
// Скорочуючись, зменшуватися довжиною, об’ємом і т. ін. (про серце, м’язи, зіниці тощо). Моє серце набігалось за життя й тепер помалу стискується і випростується (Юрій Яновський, II, 1958, 13); Розпач огорнув хлопця. Серце його стислося маленькою кулькою (Олесь Донченко, VI, 1957, 105);
// перен., розм. Скорочуватися в часі;
// перен., розм. Зменшуватися, скорочуватися в обсязі. Оповідання дедалі стискується.
2. Щільно з’єднуватися, стулятися (про губи, повіки і т. ін.). Її губки.. мусили стискатись у маленький кружечок, щоб могли зміститися навкруг мацісінького ротика (Лесь Мартович, Тв., 1954, 255); Літака кидало з боку в бік, і тонкі губи Волоха стискалися все міцніше (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 40); По короткім розмислі [роздумуванні] чоло його наморщилось і уста міцно стиснулися (Іван Франко, III, 1950, 404); Я бачив, як побагровіло Освальдове обличчя і стиснулись щелепи (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 61);
// Згинаючись і притискаючись один до одного, утворювати кулак (про пальці рук). Він гримнув на жінку злим, здушеним, хриплим голосом. Руки самохіть стиснулись в кулаки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 374);
// Збиратися, складатися (в складки, зморшки і т. ін.). Наче хмара насунула на ясне обличчя Колісникове: брови стиснулися, а очі.. угородилися в непоказне обличчя старої (Панас Мирний, III, 1954, 300);
// також без додатка. Зіщулюватися. Тамара дивиться на нього, а він щулиться, стискується, де поділась його бундючність..? (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 279); Він згорбився, стиснувся, втягнув голову в плечі і мовчки сидів у присмерках, пригнічений сумом (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 356). Стискаються (стискуються, стиснулися, стислися) кулаки (руки); Стискаються (стискуються, стиснулися, стислися) руки (пальці) в кулаки — хтось розгніваний, обурений чиїмись словами, вчинками та готовий обстоювати свою правоту; хтось перебуває в стані крайнього напруження. — Що їм [панам] до суду і людської кривавиціг — стиснулись кулаки в чоловіка (Михайло Стельмах, I, 1962, 420); Кому ж не стиснуться раптово руки Від помсти лютої жаги? (Леся Українка, I, 1951, 113); Злість охвачує його.. Голова горить, руки стискаються в кулаки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 442); Його пальці стискувались в кулаки. У цю страшну для нього годину він ждав, що князь Святослав обмовиться, розповість, як і коли думає вирушати в гори (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 510).
3. Стояти близько, впритул один до одного. Схлипуючи й дрижачи, стиснулися вони в купу, як вівці під дощем (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 163); У підсиненім повітрі затріпотів червоний прапор, і селяни, стиснувшись навколо нього, пішли до панського палацу (Михайло Стельмах, I, 1962, 627);
// перен. Бути розташованими на дуже близькій відстані один від одного. Будівлі щільно стиснулись на довгій піщаній косі?
// перен. Збиратися, нагромаджуватися у великій кількості (про думки, почуття). Похмурі думки стиснулися в його душі.
4. Потискати одна одну (про руки). Таємне віче розійшлось таємно; ..ніхто не озивався; ручки стискались мовчки на прощання (Леся Українка, I, 1951, 188); Руки їхні зблизились.., злилися в нервово-гарячому потискові і стискалися все міцніше (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 51);
// з ким, розм. Обійматися. З ким сьогодні щиро стискався [доктор Бессервіссер], тому завтра наплює в лице (Іван Франко, III, 1950, 258).
5. тільки 3 ос. Здавлюватися від болю або під впливом сильного переживання (про груди, горло і т. ін.). Від того погляду мої груди стискалися, вся моя істота тремтіла (Іван Франко, II, 1950, 64). Серце стискається (стискується, стиснулося, стислося) у кого, кому — когось охоплюють хвилювання, почуття тривоги, страху і т. ін. Коли згадую про нього, стискається серце (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 316); Чує [Роман], як стискається в нього серце з жалю до матері (Михайло Стельмах, I, 1962, 137); Серце то лякливо стискувалось,.. то враз розпирало груди (Петро Панч, II, 1956, 481); Серце мені стиснулося: он вони — рідні Карпати! (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 26).
6. Звужувати своє русло (про потік, річку і т. ін.). Потік спочиває, любуючися, але на те лиш, щоб за кілька кроків знов забитися, запінитися,.. стискаючися між двома плитами (Гнат Хоткевич, II, 1966, 49).
7. тільки недок. Пас. до стискати, стискувати.