СТИРЛУВАТИСЯ, ується, док.
1. Зібратися разом, натовпом. Череда стирлувалася край шляху. Коровам наче не вірилось, що все це зелене море пашні призначено для задоволення їхніх шлунків (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 189); Денис відкрив спиною двері і трохи не впав на руки хлопців, що стирлувалися біля дверей (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 294); Вовчуки стирлувалися позад вовчиці (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 12).
2. Скупчитися у великій кількості, близько одне від одного (про машини, будинки і т. ін.). Комбайни стирлувалися за тракторами — ремонтовані, нові (Юрій Яновський, I, 1958, 606).