СТИПЕНДІАТ

СТИПЕНДІА́Т, а, чол. Особа, що одержує стипендію. Коростишівська семінарія була широко популярна на Україні. До неї приймали щороку 10—12 душ казенними стипендіатами, і це будило світлі мрії про науку в сільської бідноти (Степан Васильченко, IV, 1960, 15); Керівник одної з інститутських кафедр професор Холод зажадав, щоб майбутні стипендіати пройшли щось на зр-азок мандатної комісії перед деканатом (Павло Загребельний, Спека, 1961, 33); Чимало молодих трудівників стали колгоспними стипендіатами, а закінчивши вузи, повернулися у господарства і працюють бригадирами, завідуючими фермами (Комуніст України, 6, 1973, 6).