СТИЛЯ́ЖНИЙ, а, е, розм. Власт. стилязі, як у стиляги. Мені зразу кинувся у вічі його стандартно стиляжний вигляд (Валентин Речмедін, Твій побратим, 1962, 20); Підходить парубійко, ростом бог не скривдив. У стиляжній піжамі.. до дівчиська підходить (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 110); Ось коли Грині згодиться стиляжна його борода — наче навмисне відпустив… (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 172);
// Одягнений, як стиляга. Стиляжна дама усміхнулась мені вдячно вставними зубами (Юрій Мокрієв, Сто.., 1961, 10).
СТИЛЯЖНИЙ
Тлумачення слова