СТИХЕНЬКА, присл., розм. Те саме, що стиха. Дівчина по світлонці ходить, Білі руки до серденька ломить, Своїй неньці стихенька говорить (Українські народні пісні, 1, 1964, 161); Марина.. або стихенька пісню заспівав, або зачукика малого (Панас Мирний, IV, 1955, 231); Хоч іду стихенька, а таки йду (Марко Вовчок, VI, 1956, 318); Уста бліді стихенька ворухнулися й застигли в тихій усмішці (Андрій Головко, I, 1957, 121).
СТИХЕНЬКА
Тлумачення слова