СТИДНИ́Й, а, е. Те саме, що стидкий. — Яке ж ти худеньке, аж світишся… Дівчина помітно зніяковіла, немов у цьому було для неї щось стидне (Олесь Гончар, III, 1959, 383); Стидне слово; Стидна пісня.
СТИДНИЙ
Тлумачення слова
СТИДНИ́Й, а, е. Те саме, що стидкий. — Яке ж ти худеньке, аж світишся… Дівчина помітно зніяковіла, немов у цьому було для неї щось стидне (Олесь Гончар, III, 1959, 383); Стидне слово; Стидна пісня.