СТВЕРДЖЕНИЙ

СТВЕ́РДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ствердити. Ідеї Леніна про необхідність всебічного сприяння розвитку науки і техніки, як важливого заходу в справі економічного зміцнення нашої країни, стверджені величними перемогами радянського народу в будівництві соціалізму (Мікробіологічний журнал, XXII, 2, 1960, 6);
//  стверджено, безос. присудк. сл. Жовтневий переворот було підтримано в цьому донецькому малому місті й стверджено (Юрій Яновський, II, 1954, 111); Справжній талант… вмів додавати своє й нове до того, що вже було відкрито і стверджено в літературі іншими художниками слова (Про багатство літератури, 1959, 159).