СТВЕРДЖЕННЯ

СТВЕ́РДЖЕННЯ, я, сер. Дія за значенням ствердити, стверджувати. У боротьбі за ствердження української культури велику роль відігравала прогресивна російська інтелігенція (Минуле українського театру, 1953, 25); Він хотів тепер жити і працювати для ствердження правди (Натан Рибак, Час.., 1960, 866); Вона [карта Радянської України].. образно говорить про наші здобутки і перемоги в ствердженні нового соціалістичного життя (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 82); Весілля без вінчання,.. прилюдна присяга молодих на вірність, громадське ствердження шлюбу — усе це сприяло формуванню нових поглядів на сім’ю, взаємовідносин в ній (Свята.. Рад. Укр., 1971, 9).