СТУШО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., СТУШУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Тушуючи, робити поступовим і непомітним перехід від темного кольору до світлого.
2. перен. Робити менш виразним, помітним, відчутним; пом’якшувати, послаблювати. Важкі смуги добротного натурального шовку тріумфальною дугою драпірують вікна і двері. Вони стушовують надто яскраві тони світла й звуків ззовні (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 103); Вони, може, пішли б і далі разом, аж до перону станції, коли б не побачили перед собою старшої сестри-жалібниці, вродливої панни,.. форма якої не стушовувала, а підкреслювала її витончену елегантність і красу (Дмитро Бедзик, Підземні громи, 1971, 21); До цього часу не досліджено питання про вплив місцевого народного малярства на формування Т. Г. Шевченка як художника. А тим часом цей вплив був і настільки великий, що його не могла стушувати навіть Петербурзька академія художеств (Народна творчість та етнографія, 2, 1964, 79).