СТУПКА

СТУ́ПКА, и, жін. Зменш. до ступа 1. Коли б мені ступка та жорна, Коли б мені жінка моторна (Павло Чубинський, V, 1874, 481);
//  Невелика посудина для розтирання чого-небудь. [Тьотя Сима:] Якове Фомичу, голубе! Та невже у вас млинок є кав’ярний. Дайте, рідний, хоч на день, а то сил немає товкти [каву] в ступці (Іван Кочерга, II, 1956, 430); Сало товчуть у ступці разом з часником, борошном, цибулею чи зеленню (Українські страви, 1957, 88).