СТУ́ЛЕЦЬ, льця, чол., розм. Те саме, що стілець. Вподовж стіни стоїть довгий диван, біля його стіл і декілько стульців (Панас Мирний, V, 1955, 219); — Заходжу вранці до Андрія. В його якась жінка з села, селянка. Сидить на стульці, руки на грудях склала, заплакана (Степан Васильченко, II, 1959, 101).
СТУЛЕЦЬ
Тлумачення слова