СТУКОТНЯ́, і, жін., розм. Сильний стукіт. В лісах.. страшна стукотня (Іван Котляревський, I, 1952, 271); — Цілий день біганина, вештання, стукотня! (Нечуй-Левицький, I, 1956, 170); Христина побігла в двері, звідки чути було гомін і стукотню (Степан Васильченко, III, 1960, 458).
СТУКОТНЯ
Тлумачення слова