СТУГОТІ́ННЯ, я, сер. Те саме, що стугоніння. Крізь суцільне стуготіння чути, як розмірено, з нещадною невтомністю працюючих верстатів, б’ють німецькі самоходи (Олесь Гончар, I, 1954, 334); Реві стуготіння зростали, дужчали і все котилися вперед, в небо, в ліс, і розлягалися по долині (Петро Панч, I, 1956, 120).
СТУГОТІННЯ
Тлумачення слова