СТУГОНЛИ́ВО. Присл. до стугонливий. Дужче та дужче стугонить небо.. Образ брата Петра та дружна компанія його друзів льотчиків, з якими він заїздив, спливають на думку Тоні: може, то якраз вони йдуть кудись по своєму завданню, упевнено, дужо, стугонливо йдуть на великих, підзоряних висотах… (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 252).
СТУГОНЛИВО
Тлумачення слова