СТУГА 1, и, жін., діал. Плетений з лози та обліплений глиною козуб, в якому зберігають зерно, муку. Розумна жона, як стуга пшона (Номис, 1864, № 1406);
// Козуб, сплетений із лубу.
СТУГА 2, присл., діал. Тугіше. Та підтягай, малий джуро, та попруги стуга (Словник Грінченка).