СТУ́ДНЯ, і, жін., діал. Криниця без зрубу. — Не досить, що ходить на мою студню, що я за нею ворота зачиняю, та й ще хоче, щоб я тягав для її корови воду..! (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 48); Вбили [брата], порубали, Кинули до студні (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 140).
СТУДНЯ
Тлумачення слова