СТУДІ́ЄЦЬ, ійця, чол. Учень студії (у 2 знач.). І. Рєпін, вважаючи Мурашка одним з найобдарованіших своїх студійців, дозволив йому самостійно знайти тему для. програмної картини (Вітчизна, 2, 1964, 188); Нещодавно київські студійці побували з творчим звітом у Москві, де на сцені Кремлівського театру показали ряд спектаклів класичного і сучасного репертуару (Мистецтво, 2, 1966, 40).
СТУДІЄЦЬ
Тлумачення слова