СТРИЖНЕ́ВИЙ, а, е, рідко СТРИЖНЬОВИ́Й, а, е.
1. Прикм. до стрижень 1;
// Із стрижнем. Стрижневий трансформатор.
2. Осьовий, серединний. Горох посівний — однорічна яра рослина в стрижневим густо розгалуженим корінням і трав’янистим стеблом (Зерп. боб. культ., 1956, 14); Стрижневого кореня кримська сосна майже не утворює (Лісівництво і полезахисне лісорозведення, 1956, 55).
3. перен. Основний, головний. Роль і місце молоді в революційній боротьбі, в будівництві соціалізму і комунізму — це одне із стрижневих питань, яке партія розв’язувала на всіх етапах своєї діяльності (Комуніст України, 10, 1968, 28); Щодалі глибшає наше розуміння і суспільства і людини, а отже, й етичної та естетичної цінності сучасного героя, його стрижневих, провідних рис (Радянське літературознавство, 10, 1967, 9).
4. спец. Стос. до стрижня (у 4 знач.). Розроблено теорії міцності і стійкості складних плоских і просторових стрижневих систем (Наука і життя, 12, 1957, 8).