СТРИЖЧА́, ати, сер. Те саме, що стригун. — Який тут розум — землю рить Та розкидать пашню без діла? Неначе нікуди подіть!.. Стрижчаті б дав, та й я б поїла (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 29); * У порівняннях. — Як хазяїн, так і ви робіть… А то — поперериватися ладні. Сказано: молоді — неуки. Як ото стрижчата (Андрій Головко, I, 1957, 253).
СТРИЖЧА
Тлумачення слова