СТРИБКИ́Й, а, е, розм. Жвавий, рухливий, прудкий. Стрибкий, як живчик (Словник Грінченка); — Може, твій Роман надумався її сватати? — Та… — сказала Вінька і махнула рукою на повітрі, — чи думає, чи не думає, а так… трохи йому впала в очі. А вона якась стрибка та проворна (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 325).
СТРИБКИЙ
Тлумачення слова