СТРУПІШІ́ТИ, іє, недок., діал. Трухлявіти. Він [пень] лежав, мов невеличкий вал; кора на ньому ще лиш де-де стирчала грубими клаптями, та переважно пообгнивала і повідпадала вже; дерев’яна маса струпішіла і кришилася, мов пухка глина (Іван Франко, III, 1950, 88).
СТРУПІШІТИ
Тлумачення слова