СТРУМЛИ́ВИЙ, а, е. Який перебуває в постійному русі, постійно струмує. — А оця ріка, що біжить по-під нами, в ній, мабуть, теж щось заколдоване [зачароване]?.. Дочка гір, струмлива невтомниця, де бере вона початки свої і аж де перестане бути собою? (Олесь Гончар, Циклон, 1970, 124).
СТРУМЛИВИЙ
Тлумачення слова