СТРУКТУ́РА, и, жін.
1. Взаєморозміщення та взаємозв’язок складових частин цілого; будова. Багаторічні трави поліпшують структуру ґрунту, захищають його від ерозії (Хлібороб України, 8, 1968, 12); Радянська епоха внесла помітні зміни в усі сторони структури східнослов’янських літературних мов (Розвиток мов соціалістичних націй СРСР, 1967, 113); Різні структури сталі можна дістати термічною обробкою її (Методика викладання фрезерної справи, 1958, 170); Бувало й так, що дробовий набій мав наслідки цілком невідповідні своїй фізичній структурі й призначенню (Гнат Хоткевич, I, 1966, 85); Бутаков не просто креслив на карті контури берега та островів, він уважно вивчав їх геологічну структуру,.. спостерігав послідовність нашарувань різних порід (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 272).
2. Устрій, організація чого-небудь. Була затверджена нова структура комсомольських організацій у загонах (Микола Шеремет, Молоді месники, 1949, 50); В резолюції делегати записали найголовніші завдання союзу, його платформу, структуру, визначили його політичну лінію (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 182).