СТРУЧКУВА́ТИЙ, а, е.
1. Те саме, що стручковий. Посилав мене милий горох уязати [в’язати]. Горох стручкуватий, так буде лякати, — Не піду його в язати! (Українські народні пісні, 2, 1965, 156).
2. Подібний да стручка. Стручкувате, ніби червона перчина, обличчя Леська ще більше витягується в здивуванні (Михайло Стельмах, I, 1962, 78).