СТРУБЦИ́НА, и, жін., спец. Пристрій для закріплення деталей під час їх обробки. Для затискання склеєних деталей в різні затискачі, струбцини, хомути ручні та механічні преси з гвинтовим або ж гідравлічним притискачем (Столярно-будівельна справа, 1957, 228); Пожвавили свою діяльність раціоналізатори. Серед їх нововведень — струбцини для тимчасової фіксації змонтованих деталей (Вечірній Київ, 11.VI 1968, 1).
СТРУБЦИНА
Тлумачення слова