СТРОПА́ЛЬНИК, а, чол. Робітник, який обслуговує строп (у 2 знач.). — А той внизу чого гав ловить? — звернулася [Даша] до машиніста. — То стропальник. Він чіпляв трос за блоки (Радянська Україна, 29.IV 1959, 2); Вчорашній вантажник нині став висококваліфікованим механізатором, що володів професіями крановщика [кранівника], водія, навантажувача, стропальника та ін. (Комуніст України, 7, 1966, 60).
СТРОПАЛЬНИК
Тлумачення слова