СТРОКАТО. Присл. до строкатий 1, 2. Потоцький задоволено мружився, як ситий кіт, бачачи, як двір його палацу переповнюється кіньми та повозами з строкато вбраними гістьми та їх челяддю (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 93); Багато риб красиво й строкато забарвлені (Наука і життя, 7, 1966, 17).
СТРОКАТО
Тлумачення слова