СТРОКА́РСЬКИЙ, а, е, дорев. Прикм. до строкар. Не прощаючись, він виходить з контори. На подвір’ї і досі шумує строкарське стовковище, сплітаються і розплітаються голоси, чуються прокльони й зітхання (Михайло Стельмах, I, 1962, 193); Слід відзначити пісні наймитські та строкарські, заробітчанські та робітничі. Разом з почуттям смутку й нарікань на тяжку долю в них звучить і гнівний протест, ненависть до капіталістичних порядків (Народна творчість та етнографія, 3, 1968, 38).
СТРОКАРСЬКИЙ
Тлумачення слова