СТРОГІСТЬ

СТРО́ГІСТЬ, гості, жін. Абстр. ім. до строгий. Солдати любили його за доброту, за розум, а разом з тим і за строгість (Микола Шеремет, Перші загони, 1939, 22); У Дмитровому голосі бриніла строгість (Анатолій Хорунжий, Незакінчений політ, 1960, 119); — Я погоджуюся з усім, бо строгість мусить бути, без строгості ніхто ніколи нічого не зробить (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 26); Архітектори та будівники, як це підкреслювалось у постанові ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР, зовсім забули за простоту, строгість форм і високу якість робіт (Павло Тичина, III, 1957, 463).