СТРЯГНУТИ, ну, неш; мин. ч. стряг і стрягнув, ла, ло; недок., діал. В язнути, грузнути. Він іде й іде якоюсь безконечною стежкою, перескакує через якісь рівчаки, спотикається на якісь груди, стрягне в якихось мокравинах (Іван Франко, VII, 1951, 262); Ноги стрягли у снігових заметах (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 31); На самий святий вечір по заході сонця йшов молодий жовнір.. через широкі пусті простори. Бродив, стрягнув у снігу, спотикався, падав по борознах, але не спочивав (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 71).
СТРЯГНУТИ
Тлумачення слова