СТРІПОНУТИСЯ, нуся, нешся, док., однокр. Підсил. до стріпнутися. Заячав мій лебідь білий, Вгору голову підняв, Стріпонувся і без сили В хвилях крила розпластав (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 446); Якось аж стріпонувся [Саїд], збагнувши, якою небезпекою оточений він удень і вночі (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 218); В Юрка радісно стріпонулось серце (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 69).
СТРІПОНУТИСЯ
Тлумачення слова