СТРІ́ЛЬНИЙ, а, е, рідко.
1. Стос. до стрільби (див. стрільба1 1). Іде весна. Хутко вже зацвірінькають пташки, повів теплий вітерець, запахне стрільним порохом у повітрі (Петро Козланюк, Щури.., 1956, 159); Смерть має свій дух. Вона тхне кров’ю, стрільним порохом (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 155).
2. Те саме, що вогнепальний 2. Стрільна рана (Словник Грінченка).