СТРІЛЯНИ́НА, и, жін. Безперервне або безладне стріляння. Як і раніш, над головою дзижчали кулі. Стрілянина, щоправда, трохи стихла (Андрій Головко, II, 1957, 570); Чутно стрілянину з рушниць та вибухи з гармат (Євген Кротевич, Вибр., 1959, 588); З боку госпіталю доносилась стрілянина. В бій вступило ще кілька автоматів (Дмитро Бедзик, Плем’я.., 1959, 74).
СТРІЛЯНИНА
Тлумачення слова