СТРІ́ЛЧАТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що стрілчастий 1. Галя мала густу, темну косу, чорні, як дві тернини, очі з довгими стрілчатими віями (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 94); Надворі ластівки стрілчаті Щебетали світло: щастя є! (Максим Рильський, II, 1960, 269).
СТРІЛЧАТИЙ
Тлумачення слова