СТРІ́ЙНИЙ, а, е, розм.
1. Гарно одягнений, нарядний;
// З гарними барвами, формами, з красивим пір’ям, пухом і т. ін. (про природу, рослини, тварин тощо). Люблю луг, сонцем Опромінений, В китиці білій стрійну калину І незабудку, фіалку синю (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 207).
2. Злагоджений, гармонійний (про звуки). Могучі, стрійні акорди потрясли цілим організмом молодої дівчини (Іван Франко, II, 1950, 73).