СТРА́ЖНИКІВ, кова, кове. Прикм. до стражник 1; належний стражникові. Чув якось раз, як суперечилася стражникова жінка з простими жінками — її сусідками (Панас Мирний, IV, 1955, 352).
СТРАЖНИКІВ
Тлумачення слова
СТРА́ЖНИКІВ, кова, кове. Прикм. до стражник 1; належний стражникові. Чув якось раз, як суперечилася стражникова жінка з простими жінками — її сусідками (Панас Мирний, IV, 1955, 352).